Ішов Великий цар щоби страждати. Славний в’їзд Ісуса в Єрусалим | Лариса Шпак ( Вербна неділя)

#єрусалим #вербноевоскресенье #христос #бог #християнськівірші #християнська_поезія #християнськийконтент #віршізізмістом #віршіукраїнською #вірші #страждання

Ішов Великий Цар, щоби страждати.
Йшов не велично, як Могутній Бог.
Сидів Він, як людина, на осляті.
Так радо зустрічав Його народ.

Стелили в захваті під ноги одежини,
Лягало віття на дорогу перед Ним.
Одні стелили, бо Його любили,
А інші – бо Він мертвих воскресив.

Усі, навкруг, так радо величали:
«Благословен будь Цар, що в Боже йде ім’я!»
«Осанна! Слава в вишніх!» - всі кричали,
Бо думали поставить за Царя.

А Він ішов не в царських жить палатах,
Хоча достойним був Він царювать.
А Він ішов людей землі спасати.
А Він ішов за грішних помирать.

Він з радістю рукою не махав їм
Так як вітають весь народ царі,
Коли усі їх радо зустрічають
І славу їм приносять на землі.

А Його очі, сповнені сльозами,
Що не прийняв Його Єрусалим.
«Як птах, під крила свої, вас хотів узяти
Та ви Мене, чомусь, не прийняли.

Тепер – Осанна! Потім – розіп’яти!
О, це усе як можна зрозуміть?»
Він міг відмовитись, Голгофу не обрати…
Та хто, як Він, ще може так любить?

Все створено навкруг Його любов’ю.
То «Слава!!!» - то в лице уже плюють…
Що гріх зробив, людино, із тобою?
За всі гріхи свої – Святого розіпнуть.

А зараз – «Слава!», зараз всі – «Осанна!»
Не знали нащо Він тоді ішов.
А Він ішов за них всіх помирати.
Вела велика до людей любов.

Чи маєм ми таку любов до Нього,
Покласти щоб до ніг своє життя?
А Він ногами не пройде по ньому,
Візьме на руки, як Своє дитя.

І понесе через усі незгоди
До Царства Свого там у небесах.
Коли Христа зустрінеш на дорозі,
Впади до ніг, як до свого Отця.

Тримай не гілку – серце у долонях,
Йому віддай, його Він збереже.
Чи молодий, чи сивина на скронях…
Обійме, як дитя Своє, тебе.

Л. Шпак

Видео Ішов Великий цар щоби страждати. Славний в’їзд Ісуса в Єрусалим | Лариса Шпак ( Вербна неділя) канала ПОЕЗІЯ ВІЛЬНИХ