Козацька звитяга - 4. Випуск №3 (137). Козацьке весілля

Оскільки січові козаки укладали обітницю безшлюбності й жили за лицарсько-чернечими звичаями, то в разі бажання одружитися такий козак полишав товариство і мав виселитися із Січі до власного зимівника. Таких товаришів називали зимівчаками, сиднями, гніздюками і баболюбами. Вони мали право брати участь у походах і загальних радах, але не мали права обіймати посади у війську. Про особливості козацького весілля розкажемо в новому випуску програми.
Оскільки козацтво було вагомою частиною українського суспільства – найбільш дієвою та активною - то й козацьке весілля закономірно всотало в себе більшість народних традицій та обрядів. Але при цьому козацький світогляд і триб життя генерували і власні оригінальні звичаї, котрі мали суттєві відмінності від українських, але з часом також проникали в народну обрядовість по всій країні. Наприклад, якщо молоді люди кохали одне одного, але родина дівчини мала свої плани стосовно її шлюбного майбутнього, козак міг, і, головне, навіть мав право викрасти кохану.
Іноземних мандрівників та сучасників козацької доби вражало й право молодих українок самим обирати собі майбутніх чоловіків і навіть пропонувати себе на роль дружин. Закохана дівчина могла прийти з такою пропозицією до родини обраного козака і чекати в хаті доти, доки молодий чоловік та його батьки змушені будуть зголоситися на шлюб. А справляли весілля у вільний від польових робіт час: від великодня до трійці — весною, від жовтня до середини листопада — восени, на м'ясниці — взимку, тобто від Різдва до кінця лютого. Як і більшість інших обрядів, українське весілля виникло на основі давньоруського.

Видео Козацька звитяга - 4. Випуск №3 (137). Козацьке весілля канала Козацька звитяга