На березі Кременчуцького водосховища видно руїни затопленого міста та кістки

Ми в соціальних мережах та месенджерах:

Facebook: https://www.facebook.com/poltavsketv/
Instagram: https://www.instagram.com/poltavske.tv
Telegram: https://www.t.me/poltavatv
Viber: https://www.goo.gl/HYMxcC

Наш сайт: http://poltavske.tv/

14 листопада. Узбережжя Кременчуцького водосховища.

Щороку вода відступає на 200 метрів. І тоді можна побачити руїни затопленого міста.

На піску – каміння, яке раніше було фундаментом місцевої школи. Подекуди лежать, навіть, кістки.
Раніше тут було місто Новогеоргіївськ. 60 років тому його затопили водою. Ті дні згадує Микола Стеценко, який проживав тут.
– Де раніше був ваш будинок? – запитали ми.

– Будинок був за цим горбом. Центр міста був он там, а трохи далі – околиця. Після затоплення нас пересилили. Люди не хотіли звідси виїжджати, бо це були насиджені місця, – розповів уродженець затопленого міста Новогеоргіївськ Микола Стеценко.

Дитиною тоді була і Тетяна Піценко.

"Ми там протрималися місяців шість. Думали, що будемо в селі. Ми останніми були з дідусем. Ми до того не хотіли висилятися. А потім уже бачимо, що починає вода йти. Я дідусю сказала: бачте, бачте", – сказала уродженка затопленого села Калабарок Тетяна Піценко.

Водою затопили понад 200 населених пунктів трьох областей: Черкаської, Кіровоградської та Полтавської.

"Це місто стало неперспективним та йшло до свого занепаду. А тут вирішили будувати ГАЕС. Писали на будинках, до такого числа треба вибратися. Давали повістку. Якщо вони не вибиралася, то приїжджав бульдозер та згортав хату", – розповів краєзнавець Сергій Гайдук.
"Їх вирішили затопити в угоду будівництва Кременчуцької гідроелектростанції, яка мала стати однією з ключових на Дніпрі", – сказав уродженець села Нагірне Микола Середенко.

Тепер щороку місцеві кладуть на воду ось такі вінки у пам’ять затопленому місту та селам.

Видео На березі Кременчуцького водосховища видно руїни затопленого міста та кістки канала PTV Полтавське ТБ