Післявоєнний Чорнобиль / Postwar Chernobyl

Друзі! Підтримайте мене та мій канал:
Для громадян України - https://chernobyl-zone---radioactive-team.diaka.ua/donate
Моя карта (Монобанк) 5375 4141 0079 3149
Patreon, де я публікую ексклюзивний контент: https://www.patreon.com/chernobylzone

Ще з дитинства я мріяв потрапити у Зону. Таку містичну, заборонену, та загадкову.
З малих літ я вивчав інформацію. Спочатку, у бібліотеках, коли ще не були так сильно розповсюджені комп'ютери та інтернет. А потім, з наявною можливістю приходу до моїх рук ери цифровізації, я почав шукати дані про Зону на форумах, сайтах, знайомитися з однодумцями.
Чи міг я тоді собі уявити, що коли мені виповниться 20 років, і я вперше потраплю до Зони, то назавжди звяжу своє життя із нею? Чи міг я тоді усвідомити усю сили цієї неймовірної території, що залишає по собі настільки сильні враження, від яких не те що сльози були, а навіть справжня ломка, якщо не їздити туди навіть якихось пару тижнів.
І чи міг я уявити, що колись зможу бути там майже кожного дня, знімати проекти, працювати з людьми, та показувати Зону всім охочим.
Я зрозумів, що моя дитяча мрія справдилася, і я тепер тут. Я у себе вдома, у своїй чарівній Зоні. Насправді, Зона стала моїм другим домом, адже моя рідна домівка у Києві.
За всі ці 16 років, проведених тут, я навіть давно вже збився з рахунку, скільки було зроблено фотографій, скільки було пройдено кілометрів дорогами Зони, скільки гігабайт інформації освоєно. Я зріднився с Зоною настільки, що навіть зараз, вже у воєнний час, я не можу ніяк її випустити із своєї голови.
Коли можливість потрапити сюди стала вкрай складною, адже тепер у нас війна. Справжня, жорстока війна із росією, яка перечеркнула всі плани на подальше життя, та змінила долі багатьох людей. Тепер ніхто не знає, коли все повернеться до ладу, і чи повернеться взагалі. Тепер Зона дійсно стала небезпечною, та непередбачуваною. Ніхто не знає де можуть бути закладені міни, розтяжки, та інші «подаруночки» від, кхм, другої армії світу, яку сюди ніхто не запрошував. Росіяни «звільнили» нас від досить гарного життя, бізнесів, доброго ладу справ, і дуже часто – життя.
Коли я починав працювати у Зоні вже як гід, або як ми частіше кажемо – супроводжуючий, тобто особа яка відповідає за безпеку відвідувачів, у нас була досить широка спільнота у росії, адже чомусь у період з початку 2000-х українці досить мало цікавилися історією Зони. І скажу чесно, що були навіть друзі. І представити собі такий жах, який зараз відбувається у моїй рідній Україні, і що створити його можуть твої сусіди, яких ти вважав колись друзями, було просто неможливо. Росіяни розбили всі мрії, які були, викарбовуючи у твоїй пам'яті єдине – це тепер клятий ворог.
На жаль, яка буде подальша доля мого проекту у Зоні – я не знаю. Можливо, я буду знімати і фото і відео, а можливо і ні. Зона для мене залишиться назавжди такою, якою я хочу її пам'ятати – спокійною, атмосферною, місцем, де ти хочеш бути тілом і душею.
Атмосферність Зони порушено, да і тепер, яка про неї може бути мова, коли душу Зони осквернили, завзято кинувши в неї недопалок «освобождения». Тепер, я мрію про мирний час, молюся Богу, аби жахіття війни якнайскоріше закінчилося, і звісно – перемогою моєї України.
Вірю у Зону, вірю у ЗСУ, вірю в Україну.

Видео Післявоєнний Чорнобиль / Postwar Chernobyl канала Chernobyl Zone - Radioactive Team