Богословські рефлексії Вознесіння Господнього

Після Вознесіння ми перебуваємо в стані залишеності до П'ятидесятниці. Цей період нагадує Велику Суботу і Гефсиманію, де нас просить Бог замовчати і побути в тиші глибини свого серця як предстояння з Ним і перед Ним.
- Після Вознесіння Христос не являється у тілесному образі, а як Фаворське Божественне Світло. Тепер ми є Його Тілом. Саме ось, чому не було б Вознесіння не було б Євхаристії.
- Христос Возноситься або Сходить, щоб прийшов Дух Святий.
- Вознісся, щоб тепер не дотиком рук, а люблячою вірою і молитвою серця осязали Господа і перебували із ним в єдності.
- Куди вознісся? Пс. 109 говорить про одесную Отця. Символ віри теж про десницю Отця. Апокаліпсис говорить про престол Божий. Але, сам Христос сказав куди Він відійшов, до Свого Небесного Отця. Сходить у Славу Тайни буття Святої Трійці. Але, не тілесним переміщенням, а силою божества, говорить свт. Фотій Константинопольський.
- Свт. Феофілакт Болгарський в тлумаченні на Євангеліє Ін. 16:7, говорить, саме завдяки Вознесінню, людське єство стало причетним до вічного буття Отця і Святого Духа, і з цього моменту ми стаємо храмами Святого Духа.
- Тепер ми маємо засвідчити Особу Святого Духа, а Святий Дух засвідчує нам Син Божого, а Син Божий Отця.

Видео Богословські рефлексії Вознесіння Господнього канала Андрій Бобрик