Як козаки росіян ображали, 1973 р. #кіно #культура

Розкажу як Москва редагувала цей культовий український фільм. Надавши стрічці заслужені позитивні висновки, українці відправили її на отримання схвалення від російського начальства. Бо саме Москва вирішувала що українцям можна робити, якою має бути українська культура. Московським чиновникам все дуже подобалось допоки не почались сцени із царицею Єкатериною. Непоштиве ставлення козаків до неї обурило російських імперців. Партійні підстилки Москви у Києві взяли під козирьок і почали критикувати фільм навіть більше за росіян.
Щоб ви знали, козаків в СРСР не любили, бо в Москві їх не любили, - тому і такі терміни. Відступи від історичної правди – це про сцену з Єкатериною. Почались погрози звільненням авторам фільму. Фільм завдав комусь моральних страждань, це ж треба.
Кінцівку фільму переробили і він навіть обмежено показувався в Росії, але в Україні ще десяток років лежав на полиці. Бо краще перебдєть. Тому не вірте в байки про розквіт української культури при совку. Подібні шедеври з’являлись всупереч йому. І дуже демотивували митців робити щось нове, що вибивається із банальностей, котрі влаштовують партійних діячів. А ще іронія була в тому, що українські діячі культури мали більше свободи в Москві ніж в Києві. Звісно, що працюючи мовою титульної нації СРСР.

СПОГАДИ:
Повезли здавати в Москву. В тамтешньому Держкіно, за спогадами Бориса Івченка, переглядали доброзичливо аж до фіналу. Коли ж з’явився Петербург, сміх урвався: жартів з царицею Москва не сприйняла – навіть у бароковій, химерній манері (а, може, саме через цю умовну манеру, яка дозволяла робити непрямий випад проти імперії, огорнувши його в гумор і гротеск). Директору кіностудії В. Цвіркунову довелося згадати свою фронтову молодість – битва за фільм була напружена. Зауваження, висунуті в Москві (в архівній папці тих документів чомусь немає), стали для українських митців несподіванкою. Режисер не чекав, що в такому жартівливому фільмі хтось може виявити крамолу. Отож, дія заключна. У Москві керівникові студії суворо вказали на «суттєві» недоліки, окремі «неугодні» слова, в яких можна було угледіти непоштиве ставлення козаків до «її величності». В грудні Василь Цвіркунов пише розпорядження режисеру і директорові картини згідно з вимогами Держкіно СРСР: 7. Изьяты из картины планы изображения пощечин на портретах жены-императрицы, странного человека и следа пощечины на лице Одарки-баронессы. 9. Дописана реплика жены-императрицы «Молчи, дурню!» Всі ці зміни повинні були затушувати іронічно-критичне ставлення козаків до цариці, мовляв, козак Василь усе вигадує. Зрештою, фільм з перетонованим і перемонтованим фіналом знову повезли до Москви. З супровідним листом на ім’я заступника Голови Держкіно СРСР Б.В. Павльонка від 19 січня 1973 року, в якому В. Цвіркунов детально перерахував внесені зміни ------------- «Доповідна записка відділу культури ЦК Компартії України про деяких членів Спілки письменників України» від 18 грудня 1973 р. (вже почалась маланчуковщина): «Пропала грамота» (за однойменним твором М. В. Гоголя). Сценарій, будучи довільним переказом оригіналу, мав значні ідейно-художні вади. В процесі зйомок неодноразово перероблявся, двічі змінювався склад постановочних груп. Фільм (виробництво 1972 р., режисер Б. Івченко) вийшов з істотними недоліками: замилування козацькою старовиною, відступи від історичної правди при характеристиці діяльності історичних осіб. Виходячи з викладеного вище, вважали б за необхідне рекомендувати Київському міськкому партії розглянути питання про партійну відповідальність Драча І. Ф. за ідейну спрямованість його творчості та громадську поведінку. Керівництву Київської письменницької організації (тт. Збанацький Ю. О., Чалий Б. й.) вжити заходів до підвищення відповідальності членів Спілки за ідейно-художню спрямованість творчості і громадську поведінку. Обговорити негідну поведінку членів СПУ І. Драча, Л. Костенко, а також С. Плачинди, Л. Ковальчука та ін., причетних до згаданого інциденту. Рекомендувати керівництву Київської кіностудії ім. О. П. Довженка (т. Путінцев А. Г.) вирішити питання про доцільність використання т Драча І. Ф. на посаді члена сценарної майстерні Кіностудії з огляду на серйозні ідейно-художні вади в його літературних сценаріях, що призвели до значних моральних і матеріальних збитків. Питання погоджено з тт. Козаченком В. ҐІ., Чалим Б. Й. . Зав. відділом культури ЦК Компартії України Іщенко 18 грудня 1973 р. ЦДАГО України, ф. 1. оп. 25. cap. 869. ара. 57—70. Оригінал. "Національні відносини в Україні у XX ст., стор. 422, 423

Видео Як козаки росіян ображали, 1973 р. #кіно #культура канала Невідома історія