НІХТО немає право про це знати! І нікому про це не говоріть!

ОБЕРІГАЙТЕ ВАШУ ВАЖЛИВУ ІНФОРМАЦІЮ!
НОРМИ ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Право на приватність і конфіденційність

а) Європейська хартія прав пацієнтів

Стаття 6. Право на приватність і конфіденційність
«Кожен має право на конфіденційність особистої інформації, включаючи інформацію про свій стан здоров’я і можливі діагностичні чи терапевтичні процедури, а також на захист своєї приватності під час проведення діагностичних оглядів».

б) Конституція і закони України

Конституція України від 28.06.1996 р. [статті 32 (ч. 1, 2), 34].
«Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя. Не допускається збирання, зберігання, використання і поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини» (ст. 32).

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. [статті 285 (ч. 4), 286].
«Право на таємницю про стан здоров’я:

Фізична особа має право на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні.
Забороняється вимагати та подавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування фізичної особи.
Фізична особа зобов’язана утримуватися від поширення інформації, зазначеної у частині першій цієї статті, яка стала їй відома у зв’язку з виконанням службових обов’язків або з інших джерел» (ст. 286).
Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. [статті 132, 145].
«Незаконне розголошення лікарської таємниці:
Умисне розголошення лікарської таємниці особою, якій вона стала відома у зв’язку з виконанням професійних чи службових обов’язків, якщо таке діяння спричинило тяжкі наслідки, – карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років» (ст. 145).

Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 р. (в ред. 13.01.2011 р.) [стаття 21 (ч. 2)].
«Конфіденційною є інформація про фізичну особу... Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом».

Про захист персональних даних: Закон України від 01.06.2010 р. [стаття 7].
«Забороняється обробка персональних даних… що стосуються здоров’я чи статевого життя, біометричних або генетичних даних» (ч. 1 ст. 7).

Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України від 19.11.1992 р. [статті 39-1, 40, 78 («г»)].
«Пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні. Забороняється вимагати та подавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування пацієнта» (ст. 39-1).
«Медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків. При використанні інформації, що становить лікарську таємницю, в навчальному процесі, науково-дослідній роботі, в тому числі у випадках її публікації у спеціальній літературі, повинна бути забезпечена анонімність пацієнта» (ст. 40).

Видео НІХТО немає право про це знати! І нікому про це не говоріть! канала ЮрАналітика - Адвокат Сергій Гула