Біла раса індіанців Америки (США, Канада, Мексика, Гватемала, Перу) - нащадки аріїв

Біла раса індіанців Америки (США, Канада, Мексика, Гватемала, Перу) - нащадки аріїв. Доколумбові плавання в Америку. Під індіанську музику:
1) Enigma - Return To Innocence
2) Leo Rojas – Main Title from The Last of the Mohicans
3) Leo Rojas – Celeste
4) Leo Rojas – Amigos

До Колумба в Америку не плавав лише лінивий. З Європи і Близького Сходу туди плавали арії, хетти, єгиптяни, вавилоняни, слов'яни сувари (хурріти), євреї, фінікійці, римляни, греки, карфагеняни, араби, бербери, кіммерійці, скіфи, сармати, слов'яни анти, слов'яни помори, татари, баски, ірландці, вікінги.

Карти поширення арійської генетичної гаплогрупи R1 у індіанців обох Америк
https://imgur.com/a/XIIvsXb
https://imgur.com/a/J05B5TC

Не менш приваблива «єгипетська» версія (О. Ле Плон- жона, Р. Джейразбхія і ін.), По якій давньоєгипетська цивілізація різними шляхами проникла до Нового Світу. Не забуте і «зникнення * флоту Олександра Македонського, очолюваного адміралом Неархом, який нібито відплив після його смерті (323 р. до н.е..) до Тихоокеанського узбережжя Америки. Періодично згадується у пресі історія зникнення кораблів з флоту онука великого Чінгісхана - монгольського хана Хубілая, за переказами, яких віднесло бурею до узбережжя Перу.

Слідами древніх мореплавців Середземномор'я...

Ще в минулому столітті на основі деякої подібності доколумбових цивілізацій Нового Світу з культурами Єгипту, Ассирії та Месопотамії була висунута версія про проникнення в Америку єгипетських, шумерських, фінікійських, а пізніше грецьких, карфагенских і римських мореплавців, заснована на наявності високорозвиненого мореплавства у жителів Середземномор'я і туманних повідомленнях древніх рукописів про далекі морські походи за Геркулесові стовпи.

Найчастіше найбільш відомі «речові докази * трансатлантичних плавань після ретельної перевірки виявлялися підробками: численні знахідки з «фінікійськими * написами з гирла річки Параїба (Бразилія), «фінікійські * і «римські» предмети з бухти Гуанабара (Бразилія), величезна статуя «фінікійської» богині, виявлена ​​на березі річки Онондага (штат Нью-Йорк, США), «фінікійські» написи з долини річки Саськуеханна (Балтімор, США) і на кручі в Педра-де-Гаві (Бразилія), «карфагенський* напис на камені з міста Шербрука поблизу Монреаля (Канада), «карфагенські» жертовні камені з Нью-Гемпшира (США) і ін.
Для вітрильних кораблів велике значення мали попутні вітри і течії, а в середній частині Атлантики, від західного узбережжя Африки до берегів Мексиканської затоки, зі сходу на захід проходять дві потужні океанські течії - Канарська і Північна пасатна і дмуть північно-східні пасати. Таким чином, в Атлантичному океані існує маршрут, по якому могли слідувати стародавні мореплавці з Європи в Америку.

Відомо, що стародавні мореплавці Середземномор'я виходили за Геркулесові стовпи в океан і бували не лише на Канарських, а й на Азорських островах. Так, в 1749 р на острові Корву (Азорські острови) було знайдено глечик з монетами з Карфагена і грецької Кіренаїки (Північна Африка), датованими 330-320 рр. до н. е. Ретельний нумізматичний аналіз довів, що в той час, коли він був знайдений, неможливо було так правильно підібрати серію стародавніх карфагенских монет, що відносяться до такого обмеженого часового періоду, тобто можливість фальсифікації виключається. А в 1964 р на узбережжі острівця Грасьоса (район Азорських островів) була виявлена ​​антична амфора (фінікійського типу), якою користувалися тільки на римських кораблях II-III ст. н. е.

У давнину через Атлантику навряд чи могли здійснюватися будь-які навмисні, а тим більше регулярні плавання. А ось випадкові або вимушені відвідування Америки, безумовно, могли відбуватися. Деякі кораблі силою морських течій, вітрів або штормів МОГЛО занести далеко на захід, до американського узбережжя. Саме про це свідчать факти різного ступеня достовірності.

Так, в 1960 р в містечку Каліштлахуак (Центральна Мексика) мексиканським ученим Г. Пайоном в ацтецькому похованні XIII-XV ст. н. е. була знайдена статуетка, дуже схожа на римські статуетки II ст. н. е. Але як такий давній предмет потрапив в ацтецьке поховання? Цілком можливо, що перші власники статуетки - давні мексиканці - могли знати про те, яким чином вона з'явилася в Мексиці. Як би там не було, але римську головку, як особливо шановану реліквію, дбайливо передавали з покоління в покоління.

І в решті-решт вона опинилася в гробниці ацтецького владики. Знахідка в Каліштлахуаку чудова тим, що це перший безперечно привізний виріб доколумбової епохи, знайдений в Центральній Америці під час наукових розкопок, що виключають можливість підробки.

Продовження читайте в коментарі під відео...

Криги про арійське коріння українців (13 книг)
http://nacionalist.at.ua/news/knigi_pro_arijske_pokhodzhennja_ukrajinciv/1-0-1

Плейліст "Українці - арії"
https://www.youtube.com/playlist?list=PL806BBEI4TlyT6t7FXveLSnqfQJh2oPTK

Видео Біла раса індіанців Америки (США, Канада, Мексика, Гватемала, Перу) - нащадки аріїв канала Українська культура (Leshijy)