ЯК ГОВОРИТИ З МОСКВОЮ? СЕКРЕТ НЕБОЖА КОЗАКА БАЙДИ. Лекція історика Олександра Палія

Якщо Вам подобаються мої відео або книги, Ви можете це підтримати: https://www.patreon.com/oleksandr_palii?fan_landing=true

Моя книга "Історія України" англійською мовою в кіндл-форматі - https://www.amazon.com/HISTORY-UKRAINE-SHORT-COURSE-ebook/dp/B091M5BRTT/

"Також були деякі серед стрільців, які говорили про те, що неможливо вважати царя за справжнього Дмитрія, що дійшло до слуху Басманова, під начальством якого було близько восьми тисяч стрільців, і він доніс цареві і вмовляв його, щоб він був обереж- ніший, бо його особі загрожує велика небезпека; одним словом, після вчиненого таємно великого розшуку з усієї безлічі змовників відкрили і схопили сімох. Цар Дмитрій зібрав і запитував усіх стрільців, навіщо вони вчинили змову, і вимагав, щоб вони в його присутності прямо висловили причину своєї недовіри. Вони всі були дуже тим здивовані і зі сльозами впали ниць, благаючи про помилування, клялися, що нічого не знають, і просили царя надати
їм милість, вказати їм тих, хто настільки несправедливо звинуватив їх. Цар негайно велів Басманову вивести до натовпу вищезазначених сімох стрільців. І як тільки їх привели, Дмитрій сказав: «Дивіться, ось ті, які говорили, що ви всі змовники і сповнені зрадницькими злими намірами проти вашого законного царя і повелителя». Негайно вони всім скопом накинулися на цих людей, схопили їх і розірвали на шмаття, настільки огидно, що ніхто не зможе повірити, бо у всієї множини не було нічого в руках, ні зброї, ні палиць, проте вони напали на цих згаданих сімох стрільців і своїми руками розірвали їх на шматки, так що їхній одяг було залито кров,ю, немов вони забили багато биків, і деякі стрільці рвали зубами шматки м ̓яса з цих сімох, немов собаки, які рвуть і кусають оленя, і один стрілець відкусив своїми зубами вухо, яке він з великою злістю ще довго жував, та так довго, що міг проковтнути і зжувати в крихти; одним словом, і голодні леви не могли б накинутися на молодих ягнят, як ці люди накинулися на своїх братів. Після цього стрільці голосно кричали: «Так слід чинити з усіма ворогами і зрадниками нашого царя». І хоча Дмитрій був тиранічним, однак не міг дивитися на це і весь час, поки це відбувалося, перебував в одному з покоїв. А шматки від тих розтерзаних трупів підібрали і склали на віз і, вивізши за місто, кинули на поталу собакам; і віз везли по місту, так що у всіх, хто те бачив, волосся ставало дибки...
Дивно було дивитися, як біг народ з польськими ліжками, ковдрами, подушками, одягом, кіньми, уздами, сідлами і усіляким домашнім начинням, немов усе це рятували від пожежі...
Двір, на якому стояв пан Вишневецький, хоробро захищався до самого закінчення заколоту; і коли бояри всюди розігнали народ, маси людей зібралися навколо цього двору, бо він стояв на великій площі біля річки Неглинної, і його обложив незліченний натовп народу, стріляючи і рубаючи все в шматки, і розграбували кухні, стайні й нижні покої, але поляки, засівши у верхніх покоях, чинили великий опір і, відважно стріляючи з вікон, поклали багато московитів. І як тільки московити наступали натовпом, щоб заволодіти золотом і дорогими одежами, що кидали з вікон поляки, то їх підстрелювали, немов звірів або птахів, і як тільки збирався натовп, поляки стріляли в нього. Також поляки три рази навмисне буцімто виказували намір здатися, і московити, повіривши цьому, цілими сотнями прямували по сходах, аби почати грабіж. А поляки між тим відчиняли нагорі сіни, і як тільки московити починали тіснитися в сінях, одразу стріляли по них з сорока або п'ятдесяти пищалей, і московити падали і летіли вниз по сходах, немов щури, яких женуть з горища. Одним словом, усе тривало досить довго, і деякі привезли туди гармати, зняті зі стін міста, і стріляли з них по будинку та калічили своїх же, які безперестанку рвалися по сходах, бо такі жадібні вони до грабунку.
Нарешті, прибули туди всі московські вельможі й старанними проханнями умовили московитів відступити. І там полягло більше трьохсот московитів і багато хто був поранений, а у поляків полягло всього двоє чи троє…
Двір у Москві, на якому розташувався польський посол, спіткала краща доля, бо на ньому було триста озброєних поляків, і ще набігло чимало втікачів до них...
Поляки, вважаючи, що їх хочуть позбавити життя, відважно озброїлися і в повному озброєнні хотіли хоробро боротися до самої смерті, а московити, боячись, що з цього може настати велике лихо, дали найстрашніші клятви в тому, що вони обіцяли щиросердно, і поляки, нарешті повіривши їм, видали сімдесят чоловік, споіваючись, що їх відправлять до Польщі. Але їх затримали на півдорозі і не довезли до Москви, вважають, що їх було вбито...».

(Ісаак МАСА, голландський купець і посланник. «Коротка звістка про початок і походження сучасних війн і смути в Московії,що трапилися до 1610 року»).

На обкладинці відео - портрет Костянтина Вишневецького, брата Дмитра Байди Вишневецького.

Видео ЯК ГОВОРИТИ З МОСКВОЮ? СЕКРЕТ НЕБОЖА КОЗАКА БАЙДИ. Лекція історика Олександра Палія канала Олександр ПАЛІЙ