"Найбільше били 20-річні хлопці" - боєць "Донбасу" про полон (2 частина)

"Нашим бійцям родом з Донбасу діставалось у полоні дужче". Про це в інтерв'ю журналу "Країна" розповів боєць батальйону "Донбас" 49-тирічний Ігор Чайківський з позивним "Артист". Він брав участь в обороні Іловайська у серпні 2014-го, після чого 8 днів пробув у полоні бойовиків.

"Питали, хто з Макіївки, Луганська, Донецька. Їм діставалось дужче. Я сказав, що жив у Донецьку останні роки. Потім відвели в підвал. Вікон немає, туалет протікає, сирість. Спав, сидячи на стільці. Знайшов дощечку. Тулуб на ній, ноги на підлозі. У кімнаті було кілька тапчанів, стільців, стіл. Якось по троє розміщались. Нас було 109, потім – 111. Ще привезли "Баса" і "Клима". Список зробили в журналі – прізвище, ім'я, по батькові, позивні. Й щодня перевіряли. За пару днів на сепарському сайті з'явився весь список батальйону "Донбас" – з іменами, адресами, номерами телефонів. Його злили."Сімці" дісталось за те, що зламав ногу "Французу" (полонений росіянин - Gazeta.ua). Іншому хлопцю з Макіївки прострелили обидві ноги. "Лермонтова" били сильно, але потім почали поважати. Бо він тримав свою позицію", - розповідає "Артист".

За словами бійця, на допитах його намагались провокувати.

"4 години сидів на допиті у будівлі СБУ. Як у кіно, були добрий і злий бойовики. Один кричить, а другий – ну, як мати. Я одразу попередив, що сердечник. "Бийте так, щоб не помер. А якщо не потрібен, то без питань". Не били. Навіть цукор давали пару разів – бо глюкоза розріджує кров. Нам до підвалу навіть один раз цукерки передали. Давали сигарети. На допиті говорили, що їхніх дітей у школі змушують розмовляти українською. Кажу: "Чекайте. Моя дитина вчилася там. Не змушували". Питали, чи мали ми важку техніку, чи вбивали, скількох. Я чесно відписав: техніки не було, мали робити зачистки.

5 вересня обміняли перших хлопців. Пропускали нас всіх через турнікет, а їх повернені полонені намагались впізнати, хто знущався над ними. Але такого не було. Ну побили їх там, але давали чай і печиво. У нас такого не було. Нас годували двічі на день - каша зі шматком хліба. Неприємно казати, але через кілька днів серед наших почалось: "Шо ти сюди лізеш", коли давали їжу. Це був психологічний тиск", - згадує він.

За словами Чайківського, на полонених бійців бойовики постійно намагались психологічно тиснути.

"У перший день не давали спати. Заходили й казали, що ми – зрадники і нас розстріляють. Приходив один бородатий, розмовляв українською, говорив, що він з центральної України. Говорив, що більшість з нас розстріляють. Я ходив молився.

Здебільшого були хлопці 19–20 років. Зі зброєю не вміли поводитись. Стоїть ця дитина, і ми бачимо, що там патронів нема. ­Перезаряджає, але гільза не вилітає. І що, душити її голими руками? Захопити, знайти оружейку, а далі? Від СБУ до аеропорту – зо 3 кілометри. Можна було б до Пісків добратись. Але хтозна, скільки було б жертв.

У підвалі писали есемески, грали в карти. Телефони ховали. Наш хлопець пхав мобілку в шкарпетку, коли піднімався їжу отримувати. За цей час ці повідомлення йшли. Ми писали, що відбувається. Хлопці робили карти із сигаретних пачок. Співав під гітару "Чом ти не прийшов". Зняли з нас одяг. У мене розмір великий, то спочатку не роздягали. Потім забрали все, окрім берців 45‑го розміру. Дали мені короткі штани. Пародіював у них перед хлопцями Чарлі Чапліна.

Годували двічі на день кашею. Але мені не хотілося там їсти", - каже Ігор.

Нагадаємо, 459 бійців загинули в Іловайському котлі, за офіційною інформацією, поранені — 478. Точна кількість зниклих безвісти не встановлена. 3500 російських кадрових військових оточили Іловайськ у серпні 2014 року. Їх посилили 500 бойовиків.

Першу частину спогадів Ігоря Чайківського про полон читайте і дивіться: http://gazeta.ua/articles/donbas/_prodamo-vas-dnr-j-otrimayemo-groshiki-boyec-donbasu-pro-polon/721103

Відео: Ельдар Сарахман, Ксенія Пантелєєва/Gazeta.ua

Видео "Найбільше били 20-річні хлопці" - боєць "Донбасу" про полон (2 частина) канала Gazeta UA