Великі Комяти з висоти пташиного польоту - EXPRES

https://expres.cc
+380976281322
Твій космічний інтернет провайдер.

Великі Ком'яти — село в Виноградівській громаді Берегівського району Закарпатської області України.

Назва села походить від прізвища власника села Ком'яті. Говорять, що це він був сином одного із багатих Ком'ятіїв із Севлюша, який женився у Завадку, успадкувавши землі, на яких пізніше виникло село Ком'яти.

В південній околиці Великих Ком'ят — на сорокаметровій терасі лісового берега ріки — стародавнє поселення, стоянка пізнього неоліту (15-10 тисяч років тому). Перша письмова згадка була в 1345 році — під назвою Kumjath

Його першими відомими власниками були члени аристократичної сім'ї Гут-Келед, а пізніше з неї вийшли сім'ї Gacsályi, Salánki, Rosályi Kún .

До 18 століття це були два окремі поселення під назвами Мадярські Комяти і Руські Комяти.

Парохія існує з 1574 року. Перша дерев'яна церква, збудована в період заснування села, згадується в 1751 році. З 1860 року в селі готувалися до будівництва храму Св. Духа. Через брак коштів будівництво затягнулося і завершилося аж у 1903 році, і то завдяки священику Івану Грабарю. Будівництво йшло завдяки добровільним пожертвам селян. Допомагали і ком'ятські заробітчани в Америці, і місцеві євреї — візники. Кожна сім'я працювала щотижня один день біля церкви. Храм вийшов величним (511 кв.м). План його скопійовано з кафедрального собору в Амстердамі.

Є на території села ще одна церква Вознесіння Господнього в Завадці (Малій Чингаві). У 1775 році згадується дерев'яна церква збудована 1624 року.

У радянський період церкву було знято з реєстрації 20 листопада 1960 року і до 1985 року її мали перетворити на клуб. В кінці 1980-х років вірники повернули собі храм і розпочали там богослужіння. На дзвіниці встановлено 4 дзвони, 2 з яких відлито в 1926 році в Ужгороді, один ще в 1884 році виготовив у Малих Геївцях Лайош Ласло, ще один дзвін купили за гроші зароблені у Франції Михайлом Віщаком, Василем Марзаничем, Миколою Пантьом, Андрієм та Іваном Ониськами в 1928 році. Зараз у цій церковній споруді проводять богослужіння, почергово, православні і греко-католицькі вірники. Православна громада будує свою церкву, роботи ведуться на покрівлі.

Є в селі (в Малих Ком'ятах) і церква Жінок-Мироносиць. Дерев'яну церкву згадують в 1775 році. Теперішню, типову муровану церкву, раніше присвячену Христу Царю, закрили в 1961 році, а до 1985 року в споруді мав діяти сільський клуб. В 1990 році її повернули вірникам, цього ж року відновлено вежу і дах. У дерев'яній дзвіниці 2 дзвони. Великий дзвін виготовив Р. Маноушек у 1924 році у Брно, а малий, згідно з угорським написом, відлито за пароха Івана Гаджеги у 1834 році. Зараз церква належить православним, обслуговує їх о. Володимир Гангур.

У Великих Ком'ятах є два молитовних будинки, у яких проводять богослужіння громада «Церкви Християн віри Євангельської України» (п'ятидесятники) та Євангельських Християн суботнього дня. Громада п'ятидесятників у селі існує з 1962 року, очолював її І. А. Хрипта, який пізніше став єпископом громади Закарпаття. Моління здійснювалось у приватному будинку, у якому вміщувалось 150 чоловік, пізніше був побудований молитовний дім на 300 чоловік, а в 1991-97-х роках споруджена на вулиці Ватутіна,84 одна з найбільших церков п'ятидесятників на Закарпатті, яка вміщує 1000 вірників. Незважаючи на те що в кінці минулого століття з села емігрувало в Штати біля 500 п'ятидесятників, їх громада залишається досить масовою.

В. Ком'яти вважаються селом самодостатніх господарів, тобто таких, які виживали при будь- яких режимах із плодів своєї роботи на земельних ділянках. Їхнє життя не можна назвати заможним, але в більшості люди тут не потерпали від голоду і мали можливість направляти своїх дітей на навчання, в основному хлопців. У передвоєнні роки найбільшим підприємцем, як це не дивно, був священик Іван Рабар. Він володів млином на річці Боржава, тут же була компактна гідроелектростанція, яка забезпечувала номінально сельчан енергією для освітлення. В роки чехословацького панування створили кооперативну сироварню, в угорський період тут діяла кооперативна спілка «Гондьо» (мурашка). Нею опікувався заможний і грамотний житель села Андрій Попович, до якого потім приклеїлася сільська кличка «гондьо».

В 1970 році у селі виловлено з річки Боржава найбільшого за всю фіксовану історію українського рибальства сома — довжиною 3 м і вагою 230 кг при віці 36 років. У квітні 2013 року на трасі від Ком'ят до Заріччя висадили 500 саджанців червоного дуба.

Цікаві памятки:

пам'ятник генералу Миколі Федоровичу Ватутіну
стара хресна дорога з капличкамі я поруч молодих ялинок.

Видео Великі Комяти з висоти пташиного польоту - EXPRES канала ISP EXPRES