У Виноградові на День знань райдуга обійняла Чорну гору

Здавна люди наділяли магічним символізмом явища, які не могли пояснити. Минули століття і вчені пояснили природу райдуги, тим не менш у сучасному світі веселку продовжують вважати добрим знаком.

Сьогодні вже відомо, що веселка виникає в результаті розкладання сонячного світла в спектр завдяки його заломленню, відбиттю і дифракції мікрочастинками води, які перебувають у повітрі. Так це пояснюють науковці. Але оскільки у процесі створення веселки беруть участь сонце, вода і повітря – найнеобхідніші стихії для життя на планеті, то її цілком можна вважати символом життя на Землі.

Здавна, спостерігаючи неймовірну атмосферну красу, народи Землі містифікували веселку, вважали її найбільшим проявом Божої любові і милосердя до людини. Стародавні слов’яни бачили у ній небесний міст, яким ангели сходять на Землю. У християнстві веселка є символом Божого прощення людства і запорукою того, що більше не буде всесвітнього потопу. В стародавній Греції вона була символом богині Іриди, посередника між богами Олімпу і людством. У скандинавських міфах веселка була дорогою із землі на небо; в Китаї – це небесним драконом, союзом неба і землі, знаком, що об’єднує головні енергії інь і ян.

Першим матеріальне пояснення веселці дав Аристотель. Він не міг зрозуміти її реальну фізичну природу, тому вважав, що це атмосферне явище є чимось на кшталт міражу. Науково обґрунтувати веселку намагався персидський вчений-астроном Кутбу ад-Дін аш-Ширазі ще в 13 ст. Згодом, у 17 ст., хорватський архієпископ і вчений Марк Антоній де Доминіс збагнув, що веселку створює сонячне світло, яке заломлюється мікрочастинками води в атмосфері.

Найчастіше ми спостерігаємо класичний різновид веселки у вигляді дуги, однак існують і рідкісні форми цього явища: перисті хмари можуть створювати вогняну веселку, схожу на різнобарвне полум’я. Таке рідкісне явище можливе за певних умов: сонце повинно бути вище 60 градусів над горизонтом, а хмари складатися з шестикутних кристаликів льоду, розташованих так, щоб сонячне світло падало на вертикальні грані кристалів. Зенітна дуга є ще рідкіснішим явищем. Вона виглядає як частинка перевернутої класичної райдуги і спостерігається тільки в зеніті. Доволі часто можна побачити сонячний ореол – веселку навколо сонця.

Викликати веселку може не тільки пряме сонячне світло, але і відбите від повного Місяця. Тому вночі за певних умов можна побачити й місячну веселку. А ще райдуга буває взимку: коли сонце доволі низько над горизонтом, в морозну погоду зрідка можна спостерігати вертикальну веселку.

Сьогодні, під вечір 1 вересня, веселку над Чорною горою зафільмували читачі Голосу Карпат. Оскільки сьогодні символічний день - День знань - то будемо вважати це природне явище добрим знаком успіхів у новому навчальному році для усіх виноградівських школярів та їхніх педагогів. Зі святом!

Видео У Виноградові на День знань райдуга обійняла Чорну гору канала Голос Карпат