Василь Маркович Шило до Дня Гідності і Свободи!

ЩЕ НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНИ НІ СИЛА, НІ ВОЛЯ…
Зустріч на Майдані.
КМДА, грудень 2014 року…
Звідусіль везли, несли необхідні для бунтарів, для тих, хто прагнув свободи, хто прагнув гідного життя теплий одяг, взуття, медикаменти, їжу…
Несміливо до нашого сортувального столу підходить літній чоловік і простягає невеликий кульок. І між нами відбулася розмова:
- Там футболочки, вони чисті, моя Аллочка їх випрала і попрасувала, візьміть, будь ласка, може згодяться хлопцям… А ще я вірша написав, можна я Вам його зачитаю?
- Звичайно можна.
І він почав читати… Вірш був присвячений подіям на Майдані, бентежний, сповнений надій… Всі, хто стояли поруч, замовкли і уважно слухали цього старого чоловіка, його тихий і хриплий голос, ніби боялися пропустити щось важливе. Я була дуже вражена почутим і, ще не розуміючи для чого, попросила його ще раз прочитати того маленького вірша, щоб я записала його телефоном на відео. Він погодився і прочитав вірш ще раз. Попрощався і вже у дверях, я запитала його ім’я – Василь Макарович, - відповів він мені. І він пішов до своєї Аллочки, яка хвилювалася…
Люди обговорювали цього дивного чоловіка, його патріотичний вірш і тремтячий від хвилювання голос… Хотіла перевірити якість запису і , жах, я, певно, теж хвилювалася, бо не увімкнула кнопку запису. Жаль, не повернути, бо минув певний час… Не хвилюйтеся, казали мені, якщо він прийшов раз, він буде приходити і надалі, ось побачите. Так і сталося, він приходив … Тоді йому було не багато не мало – 77 років.
Згодом він, окрім речей для хлопців, приносив свої вірші і ми затоваришували з ним.
Одного разу Василь Макарович написав дуже сильного вірша, давши йому назву – ВСТАВАЙ УКРАЇНО!, і я запропонувала йому прочитати його вірша зі сцени, для всіх, хто приходив тоді на Майдан. Він соромився, відмовлявся, мовляв, мені не дозволять, у мене голос тихенький, їм може не сподобатися, але все ж погодився.
На сцену невпевнено вийшов високий, худий чоловік, похилого віку, стоїть і мовчить, і замовк Майдан…
І раптом, голосно, впевнено, як постріл пролунали перші слова автора – ВСТАВАЙ УКРАЇНО!!!
Що було далі? Передати важко: оплеска, вигуки, скандування слів подяки!!!
А далі була війна…
Василь Макарович знову у строю, своїми віршами, піднімає патріотичний дух захисників.
Всі не можуть бути на війні, це зрозуміло, не всі можуть бути в окопі, бо він тісний, але кожен має визначити свою власну лінію оборони і стояти там до останнього подиху, - казав Василь Маркович.
Сьогодні дорогий мій Майданівський друг привітав мене з Днем Гідності і Свободи, до якої ми прагнемо і подарував нам усім свій новий вірш із словами:
- Бачите що робиться, чи того ми хотіли, чи того прагнули??? Не дивлячись на свій вік, а мені вже 84 роки, я дуже хочу ще дочекатися, коли моя Україна буде справді вільною і незалежною, з чистим голубим небом і землею, яку не топчуть нелюди.
Коротенько про автора: Василя Макарович Шило, 1936 рік народження, з 16 років добував вугілля, згодом вивчивсяна інженера… став науковцем, завідувач відділу в НДІ де розробляли механізми для техніки важкої індустрії, має 10 (десять) авторських наукових розробок для великих автомобілів, які і сьогодні використовуються при будівництві доріг, а ще, використовуючи його розробки будувалося і київське телебачення.
Думаючи про Василя Макаровича, хочеться сказати:
ЩЕ НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНИ НІ СИЛА, НІ ВОЛЯ…Будемо жити, будемо процвітати, погань зі своєї землі проженемо і небо буде над Україною блакитне, все як Ви хотіли, чого прагнули і за що боролися!!!
Дякую ВАМ, дорогий МАЙДАНІВЕЦЬ!!!

Видео Василь Маркович Шило до Дня Гідності і Свободи! канала Юлия Вотчер