Літургійні етюди: псалом 103-й(предначенательний) на вечірній.

"Благослови, душе моя Господа, Господи, Боже мій ти вельми величний!"
- Псалом 103 є геніальним поетичним виразом і водночас смисловим фоном для богослуження вечірні. Він є величною одою Церкви Богові за дар творіння нас самих і усього, що нас оточує. А ще задає важливу тональність для світосприйняття.
- Богослуження вечірні - це чергова можливість увійти у спілкування з власною душею і запрошення її благословити Господа. Під рутиною клопотів душа немов впадає у стан оспалості і нечулості. І причиною того, щоб прокинутися від цього стану є те, що Бог є "вельми величний".
- "І був вечір, і був ранок день перший" - Цікаво, що літургійний день стоїть вже у витоків світотворення. День в літургійному сенсі розпочинається з вечора. В оригіналі "день єдин". Бог творить світ єдиним, цілісним, гармонійним. Ніч для семітів народів була часом зачаття. Входячи під покров ночі з молитвою ми не просто входимо в пасивний час бездії. Ми немов виносимо в лоні ночі вже день наступний, який і є чимось єдиним з ніччю. Тому спалмоспівець називає його "єдиним".
- У часі співу 103-го псалма священик молиться перед зачиненими царськими воротами. Цей жест вказує, що людина, не виконавши в раю первісного задуму Божого, випала з Божого "гнізда". Це псалом очікування і туги за втраченим раєм і віра у те, що ми туди ще обов'язково повернемося, але не самі, а тільки за даром Того, хто здатний і відпале знову ввести у первісну гармонію благодаті.
- Цей псалом є запрошенням до молитви Церкви. Християнин має особливе покликання бути "homo liturgicos" - людина літургійна. Себто бути тими, що відкривають для себе скарб церковного досвіду. Через літургійне славослов'я ми стаємо причасниками духовного оновлення.
- "Пошлеш дух Твій і сотворені будуть і Ти обновиш лице землі". Дійсність Божественного творення не обмежується первісним всесильним актом. Людина перманентно ризикує внутрішнім старінням. Інколи людина є фізично молодою, а внутрішньо - стара. А буває навпаки. Коли Бог торкає всього, що навколо нас і нас самих - ми оновлюємося. Обновлюється все навколо нас. Оновлюється лице землі. Фактично ми є немов сотворені знову і знову. Покаяння - це можливість бути сотвореними знову силою Бога!
- "Одягаєшся світлом наче ризом" - первісна людина була зодягнена у світло благодаті, немов в ризу. Вона не просто була нагою. Святі Отці зауважують, що прародичі (Адам і Єва), будучи фізично нагі дивилися один на одного через призму цнотливості, тобто цієї ризи світла, що була в них.
- 103 псалом - це гимн вдячності і подиву перед величчю Творця. Без вдячності складно протиставитися духовній нечулості, а без подиву важко правдиво вірити і довіряти Богові.
- "Вийде чоловік на діло своє і на працю свою аж до вечора".
Церковно-словянський термін "ділання" вказує на важливу складову життя: основою будь-якого зовнішнього руху людини має стояти "ділання" серця. Без внутрішньої пильності і чування серця праця часто стає безсенсовою, остогидає і втрачає свій радісний і благодатний характер служіння.
"Дивні діла Твої, Господи! Все Премудрістю сотворив"!
Світ творить Премудрість, Божественний Логос! Світотворення, як розгорнута дія всієї Пресвятої Тройці.
Коли сьогодні "сонце пізнАє захід свій", у тебе є важлива опція - ще раз і ще раз прочитати 103-й псалом або помолитися вечірню, для того, що благоговійно дякувати Творцю за дар його творіння.

Видео Літургійні етюди: псалом 103-й(предначенательний) на вечірній. канала Luka Mykhaylovych