Львів 2022: від Собору Святого Юра до Собору Ольги і Єлизавети, вулиця Шептицьких, Бандери

@LvivDepo #Львів #Lwów #Lviv #لفيف #ЛьвівДепо
Львів 2022: від Собору Святого Юра до Собору Ольги і Єлизавети, вулиця Шептицьких, Бандери 3 січня 2022 р

Відтепер маєте можливість подякувати команді Львів Депо або привітати з прийдешніми святами не лише на словах ;) https://send.monobank.ua/jar/4T2eRpdzvh Підтримавши нас, Ви зможете отримувати більше задоволення від контенту! :)

Вулиця Шептицьких — вулиця у Галицькому районі міста Львова, в місцевості Новий Світ. Сполучає площу Кропивницького з вулицею Митрополита Андрея та площею Святого Юра. Прилучаються вулиці: Сєченова, Війтовича, Меретина, Ангеловича. Довжина вулиці 490 метрів.
Від 1859 року вулиця була частиною вулиці Цвинтарної, оскільки вела до Городоцького цвинтару, а поблизу перетину вулиць Шептицьких, частини площі Більчевського та Адама Сапєги знаходилася головна цвинтарна брама. Після закриття цвинтару у вересні 1875 року та поділу вулиці Цвинтарної з'явилося ще дві окремих вулиці. Одна з них у 1885 році отримала назву — вулиця Шептицьких, на честь видатної родини Шептицьких — діячів Української греко-католицької церкви.
У грудні 1940 року отримала назву — вулиця Кірова, на честь радянського державного та політичного діяча Сергія Кірова. Під час німецької окупації Львова вулиці спочатку було повернуто стару назву, але у грудні 1941 року отримала назву — Стернґассе (Зоряна). По війні на короткий час було повернено довоєнну назву — Шептицьких, а у грудні 1944 року знов названо на честь Сергія Кірова. 1990 року вулиці повернули її історичну назву Шептицьких.
Архикатедральний собор святого Юрау Львові — собор Галицької митрополії УГКЦ, до 1817 при монастирі чину Василіян, бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами (1744–1762), вважався головною святинею українських греко-католиків, до побудови Патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві. Розташований на Святоюрській горі, за адресою: площа Святого Юра № 5. Висота над рівнем моря — 321 метр.
З 1998 року Собор разом із Ансамблем історичного центру Львова належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Власне собор є частиною комплексу: барокового собору (1745–1770) з дзвіницею (дзвін з 1341), рококової з класицистичними портиками митрополичої палати (1761–1762), будинків капітули, тераси з двораменними сходами, ажурної огорожі довкола соборового подвір'я з двома брамами в подвір'ї (1771) та мурів, що обводять капітульні будинки і митрополичі сади (1772).
Церква святих Ольги і Єлизавети (раніше церква святої Єлизавети Угорської) — чинна неоготична церква УГКЦ у Львові, на площі Кропивницького (в народі — Привокзальній). Церква збудована на пам'ять про популярну імператрицю (цісареву) Єлизавету Баварську (Габсбурґ), відому як Сісі, — дружину цісаря Австро-Угорщини Франца-Йосифа I. Нині ця будівля є найвищою в місті, її висота 88 метрів.
Місцем спорудження обрали площу Солярні, обабіч вулиці Городоцької. Вибір було зроблено так, щоб споруда церкви закривала від головного вокзалу вид на Собор святого Юра, який був греко-католицьким, і нагадував всім прибуваючим до Львова залізницею, що тут живуть українці.
Під час останніх відвідин Львова 13 вересня 1903 року 73-річний Франц Йосиф I взяв участь у закладанні першого каменю під церкву. Тоді цісар саме прямував на маневри цісарсько-королівської кавалерії в околицях Комарного. Таким способом Франца Йосифа хотіли залучити до цього проекту, використовуючи його кошти.
На початку Першої світової війни австро-угорський уряд конфіскував церковні дзвони на військові потреби. Під час українсько-польської війни 1918—1919 рр. церква була пошкоджена українською артилерією. На стіні є пам'ятка «Ex obsidione ruthenorum» («З української облоги 6 і 9 березня 1919 року»).
1926 — у церкві встановили один із найбільших органів у Польщі роботи відомої польської фірми братів Домініка і Вацлава Бернацьких. 1939 — в перші дні Другої Світової війни під час бомбардування Львова поряд з церквою розірвалася авіаційна бомба, пошкодивши шпилі та стіни.

1946 — церкву закрили, залишки органних труб звалили на хорах. Оскільки влада УРСР не піклувалася про релігійні споруди і більше сприяла їхньому знищенню, безлад панував у церкві до 1970-х, коли будівлю передали під склад.
1991 — церкву передали греко-католицькій громаді і освятили як церкву св. Ольги та Єлизавети. Нині інтер'єр церкви простий та скромний: білі стіни, деякі елементи декору темно-червоного кольору, м'яке світло крізь вітражі. 2013 — була встановлена зовнішня підсвітка церкви.

Видео Львів 2022: від Собору Святого Юра до Собору Ольги і Єлизавети, вулиця Шептицьких, Бандери канала Львів Депо