Ранкові Читання - 24/05/2024

ВИКУПЛЕНІ КРОВ’Ю АГНЦЯ
«І від Ісуса Христа, Який є вірний Свідок, Первородний з мертвих, Владика земних царів. Йому, Котрий любить нас і омив нас від наших гріхів Своєю кров’ю» (Об’явл. 1:5).

У променях раннього сонця Еліуд іде по ізраїльському стану, ведучи за собою маленьке білосніжне ягнятко. Еліуд прямує до скинії, щоб там принести в жертву це ягня. Дорогою він роздумує про те, чому веде невинну тварину до скинії. Це відбувається саме через гріх, який він скоїв.

Біля входу до зовнішнього двору скинії Еліуд зупиняється й очікує своєї черги разом з іншими людьми, котрі також прийшли з жертвою за гріх. Він спостерігає за тим, як священики виконують стародавній обряд. Потім підходить його черга.

Еліуд стає на коліна поруч із ягнятком і кладе одну руку йому на шию. До них підходить священик. Еліуд кладе другу руку на голову ягняті і сповідує свій гріх. Він прагне не дивитися в очі довірливій тварині.

Раптом голова ягнятка різко підіймається. Швидкий удар ножем — і темна кров бризкає на землю. Ягня ще раз сіпнулося і впало мертвим. Помічники священика беруть мертве ягнятко і несуть його в напрямку до великого жертовника. Вони зливають кров у спеціальну канавку біля підніжжя жертовника, потім кладуть заколене ягнятко на решітку, де його починають поглинати язики полум’я.

Ця невинна жертва вказує на Божественне прощення. Ця благодать настільки ж реальна для Еліуда, як і кров, яка ще залишилася на його руках.

Божа благодать дається даром, однак за гріх довелося заплатити. За гріх необхідно було заплатити життям Єдинородного Божого Сина. Кожна старозавітна жертва символізувала собою смерть Христа. Без смерті агнця прощення було неможливим.

Не зрозумійте неправильно. Навіть кров мільйонів жертв не могла викупити наші гріхи. Це могла зробити тільки відвічна жертва. Священне Писання неоднозначно говорить із цього приводу: «Адже заплата за гріх – смерть» (Римл. 6:23). Гріх потворний за своєю природою. Він руйнує життя. Щоб закарбувати у свідомості Свого народу План спасіння, Бог наказав йому приносити жертви. «Без пролиття крові немає прощення» (Євр. 9:22).

Для того щоб викупити нас від гріха, знадобилося життя Бога, котре Він добровільно віддав на Голгофі. Кожна жертовна тварина вказувала на Голгофу. Ось найкраща вістка — Ісус Христос, Син Бога, віддав Своє життя на Голгофі. Він помер смертю, на яку заслуговуємо всі ми. Подібно до Еліуда, ми також можемо прийти – тільки не до старозавітної скинії, а до Христа.

Коли в думках ми наближаємося до Голгофи й визнаємо свої гріхи, нашу провину бере на Себе безвинний Божий Агнець. Ми вільні! Слава Богові за наше Викуплення!

Матеріал був наданий "Радіо Голос Надії"
https://linktr.ee/radiohope?fbclid=PA...

Видео Ранкові Читання - 24/05/2024 канала Церква АСД м.Умань