Артем Лоік (feat.Абіє) - Лютує

Ця війна докорінно змінила життя кожного з нас... Жорстока, кривава, нелюдська боротьба за право бути незалежними.

Незламні сини і дочки України нині стоять на захисті Батьківщини і твердо переконані:
«Якщо ворог прийшов відібрати рай,
Я його затягну за собою в пекло!"
Ми ж благаємо їх повернутися живими та впевнені у якнайшвидшій перемозі!

Роботи виконали студенти Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" спеціальностей «Архітектура та містобудування» та «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація».

Ми обов'язково переможемо!

ПІДТРИМКА ТВОРЧОСТІ:
карта: 5457 0825 0429 2538
🎙️ https://www.buymeacoffee.com/artemloik

Сторінки в соціальних мережах:
instagram: https://instagram.com/artemloik?igshid=MTNiYzNiMzkwZA==
facebook: https://www.facebook.com/loik1989
telegram: https://t.me/artemloikofficial

Замовити нову збірку віршів «Моя війна 2» можна, написавши на пошту loikzbirka@gmail.com.

Текст:

Небо на тебе лютує, — не заступи за межу,
хай я тебе не врятую, — я тебе не залишу…
Сонце заходить за обрій, — не зігріва від дощу,
але повтрюю вкотре — я тебе не відпущу…

Тільки якщо ти палаєш — Бог помічає свічу,
хай ти мене проклинаєш — я тебе перехрещу!
Ніч перекреслює слово — не заступи за межу…
Вірю побачимось знову — я тебе не залишу!

Очі на тата підійме син,
є та мета, та відніме сил,
є що сказати, — немає слів,
плакати час — та немає сліз!

Ти поясини йому що і як,
тільки після, не тисни, яким був я…
Син забився за тебе, мов цуценя,
та прошу тебе тільки не зупиняй…

Мені час іти та я стою завмер,
не дивись так на мене я ще не вмер!
Я сказав не «прощай», а «до зустрічі»
твоя віра не дасть злу задуть свічі,

а тому дивись лише на мене так,
мовби не на війну я іду, а так…
Тільки лиш по дорозі
бездушному зомбі, якщо ти не проти, піджарю танк!

Небо на тебе лютує, — не заступи за межу,
хай я тебе не врятую, — я тебе не залишу…
Сонце заходить за обрій, — не зігріва від дощу,
але повтрюю вкотре — я тебе не відпущу…

Мила, щоб в теплі твої обійми
знов повернутись — в руці обійма.
Бог один знає навіщо спускає
на голови вільні постійні війни.

А може це люди, які рабами
по сусідству мовчали, кнути горбами
тримали, — сил дали рукам тирану,
сину, не загасити рокам ту рану!

Тільки до ніжних твоїх долонь
згоден склонитися у полон,
я б із радістю скинув свій патронташ
та Аполлон покидає наш Вавілон…

Ти мене тим мене памятай,
я прийду із поетом в його куплеті,
якщо ворог прийшов відібрати рай,
я його затягну за собою в пекло!

Видео Артем Лоік (feat.Абіє) - Лютує канала Артем Лоік