Ліна Костенко «Маруся Чурай». Читає Ніла Крюкова.

Історичний роман у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай», присвячений легендарній народній піснярці Марусі Чурай з Полтави, з піснями якої козацькі полки вирушали в походи.

Читає народна артистка України Ніла Крюкова

Бандура, спів – народна артистка України Галина Менкуш

Моновистава готувалась в повній таємниці в часи застою, протягом 1981 року, оскільки сам роман «Маруся Чурай» вже кілька років був під негласною забороною в УРСР.

Робота Ніли Крюкової була відразу гостро розкритикована «худрадою» філармонії (фактично органом цензури) та партійним осередком КПУ Київської філармонії, де працювала актриса.

Попри тиск і цькування, «профілактичні бесіди» слідчих КГБ України з Н.Крюковою, численних зачисток тексту від «двозначних національних моментів», прем’єра таки відбулася у березні 1982 року. Але в останній момент, буквально за пів години до початку, вистава була перенесена з Колонного залу Київської філармонії до Будинку культури заводу Арсенал. Розрахунок був на те, що публіка, яка зібралась на прем‘єру в філармонії, розійдеться.

Але прем’єра «Марусі Чурай» була настільки очікуваною і резонансною подією у Києві, що стала символічним знаком спротиву і солідарності української інтелігенції. Майже пів тисячі людей вийшли з Колонного залу філармонії і пішки пішли до БК заводу Арсеналу. Прем’єра відбулася при повному аншлагові. Люди сиділи у проходах і слухали в коридорах. Після вистави зал пів години стоячи аплодував Нілі Крюковій, акомпаніаторці Галині Менкуш і авторці роману Ліні Костенко. Це півгодинне скандування теж було виразним опором проти радянського режиму, способом висловити протест проти утисків національного мистецтва, історії і культури.

Під аплодисменти і скандування Ліна Костенко піднялась на сцену і попросила вийти до людей директора Київської філармонії, який ініціював і очолював кампанію проти «Марусі Чурай»:
- Вийдіть на світло, я хочу побачити, ви людина чи провокатор?
Директор вийшов на сцену, наблизився до Ліни Костенко. І в цей момент вона дала йому три ляпаси: «за себе, за Нілу Крюкову і за Марусю Чурай».

Цей вчинок сколихнув Київ, історія відразу ж розлетілась в різних середовищах -- письменницьких, акторських -- вона стала притчею, прикладом громадянської позиції і мужності.

Нілу Крюкову ще кілька разів викликали на допити в КГБ, звинувачували в навмисне неправильно розставлених «націоналістичних акцентах» в її виставі, а також в організації «націоналістичного шабашу». Вистава була заборонена. Ніла Крюкова пізніше в інтерв’ю згадувала, що вона була готова до цієї заборони, до того, що прочитає «Марусю» лише раз.

І тільки 1987 року, в добу «перестройки» моновистава «Маруся Чурай» повернулась на велику сцену. Українську і світову.

Даний запис зроблено 1989 року, KOBZA International Ink під час гастролей Ніли Крюкової і Галини Менкуш у США і Канаді.

Видео Ліна Костенко «Маруся Чурай». Читає Ніла Крюкова. канала Неоніла Крюкова