Рідкісні кадри концерт Кіно та Віктора Цоя 1990 року

«Кіно» - одна з найпопулярніших радянських рок-груп 1980-х років. Лідером і автором майже всіх текстів і музики незмінно залишався Віктор Цой, після смерті якого колектив, який випустив, в цілому, за дев'ять років на студійних альбомах понад сто пісень, кілька збірок і концертних записів, а також велика кількість неофіційних бутлегов, припинив існування.

Стилістично група пішла від багатьох традиційних елементів російського року - зокрема, замість звичайних ударних установок нерідко використовувалися різноманітні програмовані ефекти, створювані за допомогою драм-машин, що часом надавало звучанню наліт «дискотечні» або «попсовості». Тематична складова лірики на ранньому етапі творчості відображає підліткову буденність і драматичні переживання з приводу любові, завдяки чому музиканти удостоїлися звання «нові романтики»; в більш ж пізніх текстах героїка і протест поєднуються з трагічністю світовідчуття.

Популярність «Кіно» з роками постійно зростала, і якщо спочатку музиканти грали лише на квартирники і піддавалися жорсткій критиці як з боку офіційної, так і підпільної преси, то в кінці десятиліття їх пластинки поширювалися мільйонними тиражами, а на концерти збиралися цілі стадіони шанувальників. Група породила феномен «Кіноманія», який посилився після трагічної загибелі Віктора Цоя і існуючий донині - місце роботи музиканта стало об'єктом паломництва численних фанатів з усіх країн пострадянського простору; в Кривоарбатському провулку (Москва) з'явилася так звана «стіна Цоя», яку шанувальники обписали цитатами з пісень і визнаннями в любові до творчості групи. «Кіно» часто знаходить відображення в масовій культурі, залишене ними спадщина високо оцінюється сьогоднішніми оглядачами і музикознавцями.

Видео Рідкісні кадри концерт Кіно та Віктора Цоя 1990 року канала Звук Моно