Історія #1 Древлянські гради

Древлянські гради.
Ще не так давно чимало науковців твердили про незначну кількість городищ - градів (давніх протоміст) у древлян, що нібито підтверджувало, як свідчили придворні київські літописці, думку про відсталість Древлянщини. Ситуація корінним чином змінилася після глибоких археологічних досліджень Древлянської землі Богданом Звіздецьким. Він довів, що древляни мали щонайменше 20 городищ. Разом з тим, вчений стверджував, що це далеко не повний перелік Древлянських градів.
Ранні гради слов’ян були, швидше за усе, центрами окремих невеликих племінних об’єднань, що входили до союзів племен. Тобто, “гради” виступають в даному випадку індикаторами складного процесу внутрішньоекономічного і політичного розвитку суспільства напередодні виникнення ранньофеодальної Київської держави.
Найдавнішими древлянськими градами були, на думку Звіздецького – Іскоростенське, Малинське, Житомирське (Замкова гора), Грубське, Райцковецьке, Миропільське, що з’явилися не пізніше 8 століття.
Вибір місця для влаштування фортифікаційних споруд древлян мав не випадковий характер. Зазвичай, обиралися важкодоступні ділянки з сильно розчленованим рельєфом, з метою максимального використання для засобів оборони його природних якостей. На території Житомирського Полісся такими передусім були високі мисові виступи корінних берегів рік з крутими схилами, або ж природні останці в заплавах, а за їх відсутності більш-менш підвищені місцевості, що домінували над оточуючою прилеглою територією.
Чимало градів виникли на базі укріплень, які були створені значно раніше, ще до нашої ери, швидше за все представниками підгірецько-милоградської культури. Городища милоградців вражають своїми масштабами. Зокрема одне з 4-х іскоростенських мало площу 9 га. Утримувати укріплення таких розмірів древлянам було не під силу (через суттєво меншу кількість населення).
Древлянські гради були значно скромніші за розмірами – площа їх укріпленого майданчика була менше 1 га і лише в небагатьох випадках - від 1 до 2,5 га.
Городища були ймовірно вотчинами князів племен. Їх літописці називали “княж’є всякоє”, “мужі ліпші”. Тут знаходилися будівлі князів, господарські приміщення та ремісничі майстерні. Обов’язковим елементом городищ була наявність колодязів, адже без води в разі облоги довго не проживеш. До нашого часу дожив лише один з таких колодязів – в Олевську, де стараннями археологів і місцевих краєзнавців він отримав друге життя.
На цьому фоні виділявся Іскоростень, де проживав «світлий князь» та його дружина. Рівень життя їх був вищим, про що свідчать знахідки ювелірних виробів.
Автор тексту - к.і.н., почесний краєзнавець України В.І.Тимошенко, озвучення, монтаж - зберігач музейного фонду О.А.Гура.

Монтаж в програмі: Movavi Video Editor Plus 2020
Зображення та футажі узято з Free-Photos сайту Pixabay.
Дозволено для комерційного використання.
Зазначення авторства не вимагається.

Відео змонтоване особисто мною - автором каналу.
Я - Ольга Гура і є автором цього каналу. Працюю зберігачем музейного фонду в Малинському міському краєзнавчому музеї. Люблю та вивчаю історію свого краю і України, спдіваюся, що наші відео частково заповнять прогалини в історії древлян та сподобаються вам. Ставте лайки, підписуйтеся на наш канал, натискайте на дзвіночок, щоб бути в курсі наших нових відео.

Малинський міський краєзнавчий музей в особі зберігача фонду Ольги Гури є автором цього відео та інших відео, розміщених на цьому каналі. Усі права на відео належать авторам В.І.Тимошенко та О.А.Гурі.

Долучайтеся до нас на інших ресурсах, ставте вподобайки, поширюйте та підписуйтеся на оновлення. Вивчаймо історію Малинщини разом. Дякуємо, що ви з нами!

Сайт "Історія міста Малин" https://history-malyn.in.ua/
Наш канал в Телеграм https://t.me/malyn_muzeum
Ютуб-канал https://is.gd/mlgkkn
Аудіотури Малином https://is.gd/
Гугл-сторінка https://is.gd/u2gttG

Видео Історія #1 Древлянські гради канала Малинський міський краєзнавчий музей