Одиночный поход, центральные Горганы. Карпаты май 2015

Соло поход от села. Старя Гута, через перевал Боревку, гору Сывулю и перевал Легионеров до села Быстрыци.
Ниже в описании, маршрут с привязкой кадра по времени.
Карпаты 1-4 мая 2015 , длина 40км

Для контраста погоды зацените мой поход через неделю после этого https://youtu.be/ao9n7GAoSQo

34-35км отснято на камеру
Маршрут:
1 день (1 мая)
00:00 Ивано-Франковск АС-3
3:09 село Старая Гута
08:37 плонина Кошарки
11:26 плонина Лопушна
16:00 могила Федорко Светланы
16:47 Бойковое поле
18:42 перевал Боревка
20:41 второй дубль вернулся за компасом
21:49 перевал Боревка

2 день (2 мая)
23:26 стоянка на Боревке
28:53 гора Боревка(1596 м)
30:40 гора Лопушна (1694 м)
31:15 руины под Сывулей
34:06 гора Большая Сывуля(1836 м)
37:02 гора Маленькая Сывуля(1818 м)
40:08 полонина Рущина
44:04 урвыще Пекло
41:07 истоки реки Быстрица-Солотвинская
50:21 Перенизь
56:35 полонина Тавпыш - стоянка

3 день (3 мая)
01:00:16 утро на стоянке
01:07:57 хребет Тавпышырка(1455 м)
01:14:09 столбик №9
01:17:41 перевал Рогодзы(Легионеров)
01:25:50 дорога Легионеров
01:28:28 Острівеець Мандрів

4 день (4 мая)
село Быстрица.

Приятных одиночных(соло) походов по Карпатам.
Путешествуйте!

#sirdir #карпаты #поход #солопоход #горганы

------
SEO(Взято с википедии )
Ґорґа́ни — гірський масив, система гірських хребтів у зовнішній смузі скибових Українських Карпат. Розташований в Івано-Франківській та Закарпатській областях.
Масив простягається на 80 км з північного заходу (від Вишківського (Торунського) перевалу (941 м) на південний схід (до Татарського (Яблуницького) перевалу), ширина становить близько 40 км. На заході долини Мізунки і Ріки відмежовують їх від Бескидів, а на сході долини Прутця й Прута — від Чорногори та Покутсько-Буковинських Карпат. Ландшафти Ґорґан характеризуються доволі своєрідною будовою: мають не дуже великі висоти (в середньому 1400–1500 м), однак зі значними перепадами.
Зі сходу на захід Ґорґани поділяються на Крайові низькогірні, Зовнішні (Скибові) і Привододільні (Внутрішні).
Крайові низькогірні Ґорґани — група низьковисотних гірських хребтів, витягнутих у південно-східному напрямку між Свічею та Прутом і охоплюють приблизно Берегову та Орівську скиби. Поперечні долини головних річок тут сильно розчленовані. Межиріччя цих річок настільки розчленовані, що типово карпатське південно-східне простягання хребтів порушене, і вододіли між відрізками головних річок іноді витягнуті паралельно до долин, тобто на північний схід.
Зовнішні (Скибові) Ґорґани — група середньогірних ландшафтів, які займають найвищу частину Ґорґан. Зовнішні Ґорґани розташовані у межах трьох скибових структур — Сколівської, Парашки і Зелем'янки. Абсолютна висота гір тут сягає 1600–1800 м. Зовнішні Ґорґани складаються з трьох гірських пасом, які пов'язані з відповідними скибами. Північне пасмо фіксується хребтами Лютий, Лисий, Нягрин, Стовба, Верхній Сеглис, Гриньків, Чорногорець. Середнє Пасмо — найвищі хребти Ґорґан: Хом, Пустошак, Аршиця, Ігровище, Сивуля, Довбушанка, Хом'як та інші. Південне пасмо розташоване у верхів'ях головних карпатських річок і складається з дуже розгалужених хребтів: Ілемського, Грофа, Дарівського та інших.
Зовнішні Ґорґани поділяються на декілька районів: Свіцько-Мізунські Ґорґани (межиріччя Свічі-Мізунки-Лужанки-Сукілю), Аршиця-Ілемські Ґорґани (межиріччя Свічі-Лімниці), Верхнєлімницькі Ґорґани (у верхів'ї р. Лімниці), Сивулянсько-Станимирські Ґорґани (у верхів'ї р. Бистриці Солотвинської), Довбушанські Ґорґани (між долинами Бистриці Надвірнянської і Пруту), Запрутські Ґорґани (межиріччя Прута-Черемоша). У Довбушанських Ґорґанах повсюди — на схилах гір і на вершинах гребенів, де виходять на поверхню пісковики, розвинені ґреготи.
Привододільні (Внутрішні) Ґорґани — група середньовисотних гірських хребтів, які розташовані на межі Закарпатської та Івано-Франківської областей. Переважні висоти 1300–1500 м, максимальна — 1788 м. У північно-західній частині Привододільних Ґорґан — масивні хребти: Пишконя, Стримба, Передня та інші, розчленовані долинами річок Ріки, Тереблі, Тересви та їхніми притоками. У південно-східній частині — хребет Братківський (вершини: Братківська — 1788 м, Гропа — 1763 м, Чорна Клева — 1719 м), розчленований верхів'ями річок Чорної Тиси та Бистриці Надвірнянської. Хребти Привододільних (Внутрішніх) Ґорґан мають вузькі пасма й круті схили. Ґреготи тут менш поширені і трапляються лише на тих хребтах, які заходять або в Скибову зону (Кінець Ґорґан), або в зону Магури (Чорна Клева). У порівнянні зі Скибовими Ґорґанами тут складки є ширшими й менше насунуті одна на одну. Хребти є масивнішими й розділені поміж собою чіткими зниженнями.

Видео Одиночный поход, центральные Горганы. Карпаты май 2015 канала Sir DiR aka Tymur Kubai