😢Гліб Бабіч…Світла пам’ять тобі, друже

«Все буде — чи тут, чи десь. Бо доля — вона строката.

А світ вміщається весь на дні рюкзака солдата».

Гліб Бабіч — воїн і поет. Любив Україну понад усе. «Не вмирай за неї — вбий за неї!», — це також його слова. Десятки знищених орків, в цілому — шість років на фронті, п'ять ротацій. Здавалося б, береженого й Бог береже. Тому звістка про загибель Гліба розірвала вечірню тишу, неначе грім — ясне небо.

Гліб Бабіч очолював ГО «Res_Publica. Брати по Зброї» і залишиться у моїй пам’яті найкращим побратимом. З того часу, як познайомилися з ним у Катеринівці в 2018-му — на позиціях 10-ї гірсько-штурмової бригади.

Важко. Дуже важко втрачати близьких людей… Гліб Бабіч один з моїх найближчих… Складно сказати про війну ємніше, ніж вмів вимовити він. Глибоко, талановито, і до самої суті… В пам’ять про Гліба прошу прочитати один з останніх його постів-оповідань про війну. Це лонгрід, але повірте, Гліб заслужив на нашу увагу.

Гліб Бабіч:

«Коли смерть присяде на бруствер, спитає — «Ну що тут ти?»
Коли нас, як тісто, місить вогняний вал,
Я не стану смикати Бога — вийду в канал арти.
У піхоти з артою і Богом — завжди прямий канал.
Заглушаючи криком в рацію хрипкий голос війни,
Продиктую чарівні цифри, наче магічний код.
Скрипне радіо — «Прийняв. Тримайтеся, пацани».
Решту слів не почую. Бо знову накрив «приход».
Оживе на позиції стадо сталевих слонів,
Поверне свої хоботи в сторону наших бід.
І зайде у стволи із клацанням стиснутий божий гнів,
Для швидкої доставки — без декларацій і мит.
Навіть янголи завмерли в небі — як театральний зал,
Небо теж полюбляє сипати — снігом, градом, дощем.
Дочекалися. Наче кулак по всесвіту стукнув залп.
Другий, третій, а потім іще і ще.
А над нами небо луснуло наче віконне скло,
Аж земля підстрибнула, і трохи змінився ландшафт.
Смерть сиділа на бруствері. Більш немає. Змело.
Та зі стиснутих рук повернулася в серце душа.
«Що там, брате? Прийом? — Та все по плюсах, братан!
Так вломили, що вщент. І цілей більше нема!»
Що я ще відповім? Вклоняюсь тобі, арта!
Не дарма вас кличуть богами. Ой не дарма...»

Так. Все точно не дарма. Ми вклоняємось Героям… І мусимо перемогти!

Світла пам’ять тобі, друже Глібе…

Видео 😢Гліб Бабіч…Світла пам’ять тобі, друже канала Петро Порошенко